Прийняття різноманітності, вміння, навички, підтримка, співпраця і професійний розвиток. Інклюзивна освіта неможлива без цих ключових засад. Вчителі, які мають чималий досвід або лише починають працювати в інклюзивній освіті, мають багато питань і щодня долають непрості виклики. Про це говорили на форумі “Навчання без перешкод”.

Серед учасників форуму була проєктна менеджерка Европейського Агентства з Особливих Потреб і Інклюзивної Освіти (European Agency for Special Needs and Inclusive Education) Антоула Кефалліноу. Журналістка “Нової української школи” розпитала її про роботу організації і професійний розвиток учителів.

Антоула Кефалліноу. Фото: Дмитро Ларін

МЕТА І ПРОЄКТИ АГЕНСТВА ДЛЯ ОСОБЛИВИХ ПОТРЕБ ТА ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Європейське агентство з особливих потреб та інклюзивної освіти створене 1996 року за ініціативою уряду Данії як платформа для співпраці у сфері інклюзивної освіти країн-членів ЄС та країн-партнерів.

Агентство пропонує країнам-членам можливість навчатися одне в одного, реалізовує короткострокові і довгострокові програми. Країни-учасниці мають власні відправні точки: у кожної різні історія розвитку освіти загалом і стан інклюзивної освіти. У цьому також переваги: навчання на основі різноманіття – один із головних принципів роботи агентства.

Базова цінність систем інклюзивної освіти, згідно з принципами Агентства, в тому, щоб гарантувати всім учням будь-якого віку якісні освітні можливості у своїй громаді на рівні з її/його друзями та однолітками.

“Політика, що регулює систему інклюзивної освіти, повинна забезпечувати чітке бачення та концептуалізацію інклюзивної освіти як підходу для покращення освітніх можливостей усіх учнів. Вона також повинна чітко окреслювати, що ефективне впровадження інклюзивної системи освіти – це співвідповідальність усіх освітян, лідерів та тих осіб, які ухвалюють рішення”, – каже Антоуола Кефалліноу.

Успішна система інклюзивної освіти має на меті:

• усі зацікавлені сторони (політики, освітяни, члени громади, сім’ї, учні) мають цінувати різноманітність;
• підвищувати досягнення всіх учнів через визнання і розвиток своїх талантів та ефективне задоволення їхніх індивідуальних потреб та інтересів у навчанні;
• забезпечити доступність ресурсів, що підтримують навчання всіх зацікавлених сторін як на індивідуальному, так і на організаційному рівнях.

Це передбачає розробку орієнтованої на учнів навчальної програми та рамок оцінювання; гнучкої підготовки та можливостей безперервного професійного розвитку для викладачів, керівників шкіл та осіб, які ухвалюють рішення, та узгодження процесів управління на всіх системних рівнях.

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ТА СУПРОВІД В ІНКЛЮЗИВНІЙ СИСТЕМІ ОСВІТИ

Усі європейські країни прагнуть працювати над створенням більш інклюзивних систем освіти. Кожен робить це різними способами, залежно від минулого та поточного контексту та власної історії. Підготовка вчителів до впровадження інклюзивної освіти дедалі частіше сприймається як життєво важливий компонент у цьому.

Тема професійного навчання викладачів – пріоритет для всіх країн-членів Агентства. Проєкт “Професійне навчання вчителя для інклюзії” спрямовано на вивчення ключових аспектів цього питання. Основна увага приділяється підвищенню кваліфікації вчителів. До неї належать початкова освіта викладачів, спонукання, постійний професійний розвиток та навчання педагогів.

Інший проєкт Європейського агентства надає можливості вчителям просувати інклюзивну освіту, містить останню інформацію про підготовку вчителів по всій Європі.

“Згідно з результатами проєкту, на освіту вчителів дедалі більше впливають зміни в системах вищої освіти в Європі. У більшості європейських країн говорять про необхідність вищого рівня кваліфікації для підготовки викладачів інклюзивних шкіл”, – каже Антоуола Кефалліноу.

Курси з інклюзивного навчання не завжди інтегруються в університетські програми початкової освіти викладачів. Їх пропонують і як факультативні, або такі програми можна пройти під час спеціальних тренінгів.

Навчання з інклюзивної освіти зазвичай у Європі проводять трьома способами:

• “Дискретні” курси або окремі програми, розроблені фахівцями; Вони, як правило, вимагають від викладачів перед початком пройти один або кілька курсів, орієнтованих на спеціальну/ інклюзивну освіту. Ці курси або модулі розроблені для підтримки інклюзивної практики.
• “Інтегровані” курси, розроблені завдяки співпраці між викладачами загальноосвітніх та спеціальних навчальних закладів. В “інтегрованій” моделі педагоги та вчителі спеціальної освіти проходять деякі курси разом, і курсова робота має на меті доповнити одне одного.
• “Об’єднані” курси – це спільна робота фахівців країн ЄС. Вони містять досвід кожної окремої країни і розраховані для початкового рівня викладачів, які будуть працювати з учнями з особливими освітніми потребами.

“У багатьох країнах є скептицизм щодо практики додавання деяких курсів з інклюзії до загальної навчальної програми університетів, які готують вчителів. Чимало нарікають, що цього недостатньо. Потрібні більш глибинні і комплексні зміни у сфері підготовки інклюзивних вчителів”, – зазначає Антоула.

Фото: автор – GeorgeRudy, Depositphotos

Основний виклик у підготовці вчителів, на думку Антуоли Кефалліноу, – переосмислення інклюзивних компетентностей у межах ширших навчальних умінь і навичок. “Це не повинна бути розробка “спеціальних” компетентностей для задоволення потреб конкретних учнів. Насправді “спеціальна” освіта і “спеціальні” методи викладання та стратегії самі собою не виявились достатньо відмінними від тих, які використовуються для навчання всіх учнів.

Тому, замість зосереджуватись на спеціальній освіті, у викладачів слід розвивати відповідні вміння з питань інклюзивної педагогіки, навчати підходів, орієнтованих на індивідуальні потреби учнів, співпраці та вирішення практичних проблем. Це вимагає кардинальних змін у ставленні вчителів та викладачів вишів до різноманітності та їхнього мислення щодо навчальної програми, педагогіки та оцінювання”.

Тому важливо забезпечити ефективну і постійну підтримку професійного навчання всіх викладачів.

Агентство розробило Профіль інклюзивних вчителів і виокремило чотири основні цінності в роботі вчителів в інклюзивній освіті:

1. Цінування різноманітності учнів – різниця між учнями розглядається як ресурс та переваги для освіти.
2. Підтримка всіх учнів – викладачі мають великі очікування щодо досягнень усіх учнів.
3. Робота з іншими – співпраця та робота в команді є важливими підходами для всіх учителів.
4. Постійний персональний і професійний розвиток – викладання є навчальною діяльністю, і викладачі беруть на себе відповідальність за власне навчання протягом усього життя.